Портфоліо вчителя зарубіжної літератури

https://drive.google.com/open?id=0B0SjERjK-aoWQjRjZ0h5VjNuOTA

Модуль 11.

Нарешті проект готовий. Все вже позаду. Але рано ще відпочивати. Кожен з моїх колег і я теж мали можливість презентувати свій проект на аудиторію. Ось на цьому етапі одразу стало видно всі маленькі недоробки в роботі кожного :(  Та колективно ми все підкорегували :)

Модуль 10.

Модуль 10 це продовження Модуля 9 з застосування новітніх комп'ютерних технологій. Для більш кращої організації роботи вчителя дуже важливо приділити багато уваги до підготовки документів для фасилітації, які сприяють, скеровують навчання учнів. Ці всі документи можна створити за допомогою комп'ютерних технологій (презентації, блоги, сайти.  таблиці). Було цікаво почути думки моїх колег по навчанню які виникали під час обговорень.

Модуль 9.

В ході заняття було проведено обговорення прикладу учнівської роботи з залученням учнів та проведенням педради. Розглянуто проектування власної системи оцінювання скориставшись стратегією 3-2-1 : поставлено три запитання зроблено два коментарі, і запропоновано одну нову ідею.

Вивчення стратегій оцінювання складається з таких кроків:

Крок 1. Аналіз власної системи оцінювання

Крок 2. Педрада. Залучення учнів до процесу оцінювання

Крок 3. Перегляд прикладів планів та описів оцінювання

Крок 4. Класифікація інструментів оцінювання

Створення інструменту оцінювання учнівської роботи:

Крок 1. Перегляд та внесення змін до плану оцінювання

Крок 2. Планування інструменту оцінювання прикладу учнівської роботи

Крок 3. Створення інструменту оцінювання прикладу учнівської роботи.

Модуль 8.

В цьому модулі ми подивились, обговорили та оцінили приклади учнівських робіт.
Попрацювавши у групах обговорили ідеї з залучення учнів до процесу оцінювання.
Після цього проаналізували як діти самі проводять оцінювання і які проблеми у них виникають в цьому питанні.
Далі кожен з учасників тренінгу проводив доопрацюювання створених планів оцінювання.
Після цього розглянули форми для підсумкового оцінювання та розпочали процес їх створення.

Модуль 7.

Головною моєю діяльністю в межах модуля є створення учнівської публікації.Я сама вдосконалювала свої навички по роботі з програмами.

Модуль 6.

Робота в цьому модулі була дуже цікава та насичена новими знаннями, ідеями та вправами.

Ключовим запитанням  було: Як можна ефективно використовувати комп'ютерні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання учнів?

 По перше що ми зробили це обговорили які проблеми проблеми постають при  роботі учнів в Інтернеті та наскільки така робота безпечна.
По  друге подивились, як можна ефективно використовувати комунікації та співробітництво для покращення процесу навчання учнів та оцінювання.
Розглянули та запланували оптимальну модель, як учні будуть використовувати Інтернет для; співпраці та спілкування при виконанні завдань проектів.
В четверте відмітили, що треба звернути велику увагу вчителів та батьків, як навчити учнів безпечній роботі в Інтернеті.
 Наприкінці роботи розглянули та проаналізували сервіси Інтернету,які б дали змогу учням використовувати їх для спілкування та співробітництва, а також вчителям покращити своє викладання та навчання учнів.
Виконавши всі ці вправи ми внесли необхідні записи та зміни у План вивчення теми.   

Модуль 5.

В цьому модулі мною, разом з іншими учасниками тренінгу були виконані такі завдання та вправи:

·                     в парах було проведено обговорення власних презентації щодо представлення ідей проектів та оцінювання навчальних потреб учнів;

·                     було проведено обговорення та намічені шляхи, як зробити проекти відповідними вимогам державних освітніх стандартів та навчальних програм;

·                     з учасниками тренінгу ми розглянули та обговорили правові аспекти щодо авторських прав та правил правомірного використання ресурсів та інтелектуальної власності  в освітніх проектах;

·                     розглянули, як можна використовувати Інтернет-ресурси в дослідженнях, комунікаціях та співпраці;

·                     розглянули форми для оцінки Інтернет-ресурси щодо їх придатності для використання в навчальних проектах вчителями та учнями різних вікових категорій;

·                     намітили подальші путі використання інструментів Інтернету для співпраці та комунікації в проектах;

·                     переглянули План вивчення теми та внесли до нього відповідні зміни;

·                     на основі отриманої інформації створили списки використаних джерел Інтернет у проектній діяльності учнів.

Модуль 4.

Цей модуль допоміг мені уточнити основні запитання проекту та обдумати оцінювання учнів в проекті. Я створила учительську презентацію де відобразила тему проекту, ключові та тематичні питання, а головне завдання для учнів. Я спробувала розробити методи та форми оцінювання діяльності учнів.

Модуль 3.

На третьому модулі ми обговорили навчальні теми для створення портфоліо з використанням методу проектів, з'ясували вимоги державних освітніх стандартів та навчальних програм. Також сформулювали навчальні цілі, що базуються на освітніх стандартах та обговорили основні запитання, що сприяють розвитку на навчанню учнів;

Модуль 2.

Модуль 2. Рефлексія

 У другому модулі ми ознайомилися з прикладами Портфоліо, переглянули приклади педагогічних ідей про використання методу проектів у навчанні. Також розглянули шаблон Плану вивчення теми, форму оцінювання Портфоліо та створили публікації для ознайомлення з навчальними проектами. Було дуже цікаво.

Модуль 1.

  Цей  модуль допоміг мені обдумати й визначити власні цілі навчання на даному тренінгу.Ознайомилась з основними ресурсами тренінгу: посібником, сайтом освітніх програм, сайтом допоміжних матеріалів, Електронним довідником;

Навчилась створювати папку  Портфоліо для зберігання матеріалів власного проекту;

Навчилась створювати персональну сторінку на вікі-сайті програми;

Навчилась створювати власний блог;

Тестові завдання з теми "Антична література"

Варіант №1

І рівень

1. Складовими античної літератури є

а) літератури первісних людей та андів.
б) літератури андів і трипільців.
в) література Атлантиди.
г) грецька і римська літератури.

2. Давньогрецький героїчний епос називається гомерівським, бо

а) в ньому розповідається про Гомера.
б) його створив Гомер.
в) він створений в місті Гомер.
г) він пов'язаний з горою Гомер.

3. До гомерівського епосу входять (число) поеми.

4. Гомерівський епос створений на основі міфів про похід греків-ахейців на місто (назва).

5. Публій Вергілій Марон - це

а) давньогрецький поет.
б) давньокитайський поет.
в) давньоримський поет.
г) єгипетський поет.

6. Встановлюємо логічний зв'язок: (родина/дружба):

А. Гектор.	1. Дідона.
Б. Ахілл	2. Пріам.
В. Еней	3. Патрокл.
	4. Агамемнон

ІІ рівень

7. Відновлюємо хронологічну послідовність подій:

А. Агамемнон забирає полонянку в Ахілла.	1. Патрокл, друг Ахілла, виходить на бій.
Б. Зевс посилає ахейцям поразки.	2. Ахілл відмовляється брати участь у боях.
В. Патрокл гине від руки Гектора.	3. Ахілл вбиває Гектора.
Г. Фетіда замовляє Гефесту військовий обладунок.	4. Ахілл кличе на допомогу матір.

8. Мандри Енея - це наслідування Гомерової поеми (назва).

9. Встановлюємо логічний зв'язок:

А. Гомерові поеми.	1. 6 наголошених складів у рядку і цезура (пауза).
Б. Гекзаметр.	2. Постійні епітети.
В. Епічний стиль.	3. Епічні поеми.

ІІІ рівень.

Власне висловлювання. Чи викликає повагу Ахілл?

Варіант № 2

І рівень

1. Складовими античної літератури є

а) літератури первісних людей та андів.
б) грецька і римська літератури .
в) літератури андів і трипільців.
г) література Атлантиди.

2. Давньогрецький героїчний епос називається гомерівським, бо

а) його головний герой - Гомер.
б) він створений в місті Гомер.
в) його створив Гомер.
г) він пов'язаний з горою Гомер.

3. До гомерівського епосу входять (число) поеми.

4. Гомерівський епос створений на основі міфів про похід греків- (назва).

5. Автор "Енеїди" - це

а) Гомер.
б) Еней.
в) невідомий
г) Вергілій.

6. Встановлюємо логічний зв'язок (родина/дружба):

А. Еней	1. Патрокл.
Б. Гектор.	2. Дідона.
В. Ахілл	3. Агамемнон.
	4. Пріам.

ІІ рівень

7. Відновлюємо хронологічну послідовність подій:

А. Еней тікає з Трої.	1. Наказ Юпітера плисти до Італії.
Б. Еней у карфагенської цариці Дідони.	2. Покинута Дідона гине.
В. Еней підкоряється богам і долі.	3. Зупинка у Карфагені.
Г. Цар Латин обіцяє Енею руку своєї доньки.	4. Рутульський цар Турн йде на Енея війною.

8. Битви Енея - це наслідування Гомерової поеми (назва).

9. Встановлюємо логічний зв'язок:

А. Гомерові поеми.	1. 6 наголошених складів у рядку і цезура (пауза).
Б. Гекзаметр.	2. Постійні епітети.
В. Епічний стиль.	3. Епічні поеми.

ІІІ рівень.

Власне висловлювання. Чи викликає повагу Ахілл?

Варіант №3

І рівень

1. Складовими античної літератури є

а) література Атлантиди.
б) літератури андів і трипільців.
в) грецька і римська літератури.
г) літератури первісних людей та андів.

2. Давньогрецький героїчний епос називається гомерівським, бо

а) він пов'язаний з горою Гомер.
б) він створений в місті Гомер.
в) в ньому розповідається про Гомера.
г) його створив Гомер.

3. До гомерівського епосу входять (число) поеми.

4. Гомерівський епос створений на основі міфів про похід греків-ахейців на місто (назва).

5. Публій Вергілій Марон - це автор

а) гомерівського епосу.
б) "Енеїди".
в) "Одіссеї".
г) "Слова про Ігорів похід".

6. Встановлюємо логічний зв'язок: (родина/дружба):

А. Ахілл	1. Дідона.
Б. Еней	2. Агамемнон.
В. Гектор.	3. Андромаха.
	4. Патрокл.

ІІ рівень

7. Відновлюємо хронологічну послідовність подій:

А. Еней тікає з Трої.	1. Анхіз сповіщає про призначення Енея.
Б. Цариця Дідона закохується в Енея.	2. Покинута Дідона гине.
В. Еней підкоряється богам і долі.	3. Зупинка у Карфагені.
Г. Еней спускається до Аїда.	4. Наказ Юпітера плисти до Італії.

8. Мандри Енея - це наслідування Гомерової поеми (назва).

9. Встановлюємо логічний зв'язок:

А. Гомерові поеми.	1. 6 наголошених складів у рядку і цезура (пауза).
Б. Гекзаметр.	2. Постійні епітети.
В. Епічний стиль.	3. Епічні поеми.

ІІІ рівень.

Власне висловлювання. Чи викликає повагу Ахілл?

Виховна година. Урок мужності: "Зростаємо патріотами"

Виховна година. Урок мужності: "Зростаємо патріотами"

 Зміст
 Мета: розширити знання учнів про нашу Батьківщину – Україну; • виховувати в учнів любов до України, патріотизм, повагу до її захисників – учасників АТО; • довести до свідомості учнів, що ми самі відповідаємо за долю нашої держави, що кожен українець повинен мати активну громадянську позицію щодо подій на сході України. • Оформлення класу: написаний на дошці вірш про Україну, карта України.

 Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди й прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

 Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Не стидайся, це твоя земля

 На землі великій є одна країна Гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті, І скажу, до речі, ще й талановиті

 Землю засівають і пісень співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти…


 У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж чужий в пустині рай. Нема без кореня рослини, А нас, людей, - без Батьківщини

 Україна – рідний край, Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти.

 Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти!

 Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такі місця в Україні, на сході держави, де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Бандитські угрупування, терористи стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористична операція. На сході нашої країни в окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах.

  Давайте, встанемо і пом’янемо хвилиною мовчання цих героїв і всіх тих, хто не повернувся додому з війни живим. .

 Ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами. Так, я люблю Україну Їхав козак за Дунай
 Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

         Горнусь до тебе, Україно Горнусь до тебе, Україно. Як син до матері горнусь За тебе, рідна і єдина Щодня я Богові молюсь. Молюсь за тебе, Україно, І свої сили віддаю, Щоб відродити із руїни Наш дух і славу бойову. Очистимо усі джерела, Дніпро-Славутич оживе, І заспіваєм: „Ще не вмерла Україна наша і не вмре”.
        Давно я чула, що з просторів небесних Нам світять зорями в нічній імлі Безсмертні душі праведників чесних, Отих людей, що вмерли на землі. Ще не вмерла Україна – гімн євромайдану
      Душі героїв. Вони очима-зорями дивляться на нас із небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині. А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко, хоч Майдан ридав… І з кров’ю перемішана сльоза…. А батько сина ще не відпускав.. Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду – сотник,молодий,вродливий І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній-сивий-сивий.. І рани їхні вже не їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла…

Тож запалімо свічки пам’яті солдатам- визволителям Великої Вітчизняної, героям- афганцям, героям Небесної сотні, усім героям, які боролись за незалежність нашої України. Нехай спокійно і тепло буде їхнім душам від цього священного світла. Не спи, моя рідна земля
 Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибіри упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.
 Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
        Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих  перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими. Молитва за Україну
        «Хай єднається захід і схід» Немає на світі кращого неба, ніж небо України! Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полиньмо аж до Бога і гляньмо на зелено-блакитну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному суцвітті планети край, що нагадує собою серце,- Україна! Ні! Як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна! Обєднаймося ж усі задля миру та спокою на рідній землі. Схід і Захід має бути разом. Ми проти війни!

       Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, Пам’ятайте про тих, що не встали як впали. Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,- Такі чисті і чесні, як повітря прозоре. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах. Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки... Є в місцях невідомих невідомі останки. Є в лісах, є у горах, і є під горою – Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв. Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні Разом: Хай відомими стануть всі герої безвісні.

        Я дивлюсь на світлини бійців, Щирі посмішки, втомлені очі, Сиві скроні та безліч рубців… А мій розум сприйняти не хоче: Це не сон, не синдром маячні, Це війна не в далекій країні, Не в Іраку чи десь там в Чечні, А в вишневій моїй Україні. Саме зараз вони, вояки, Схід країни від зла захищають, Б’ються на смерть мої земляки, Кров’ю землю святу поливають, Щоб країна ввійшла в майбуття Вільна, сильна, без чвар та війни. Віддають найцінніше – життя, України найкращі сини! Гімн України

Світ античності давньої Греції

Античність – це історія і культура
Стародавньої Греції
і Стародавнього Риму від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець III–II тисячоліття до н.е.) і до падіння Західної Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (V ст. н.е.). Відповідно існують поняття античної філософії, античного мистецтва, античної літератури і т.п. Буквальний переклад слова “античний” з латинської – “стародавній”. В Європі в епоху Відродження увійшло в моду колекціонування предметів старовини, їх стали називати “антиками”.

Давньогрецька культура

Етапи давньогрецької культури датуються так:

архаїчний період —VII—VI ст. до н. е.; класичний період— V— остання третина IV ст. до н.е.;   елліністичний період — остання третина IV ст.—І ст. до н. е.

Міфологія

Формотворчу роль для розвитку культури відігравала міфологія. Вона почала складатися ще в кріто-мікенський період. Прадавніми були божества, які втілювали сили природи. Від союзу Геї – землі і Урану – неба з'явилися титани, старшим був Океан, молодшим – Крон. Діти Крона – боги на чолі з Зевсом – в жорстрокій боротьбі з титанами здобули перемогу і розподілили владу над світом. Громовержець Зевс став царем богів і людей, Посейдон – морів, джерел і вод, Аїд – похмурого підземного царства.

Боги в уявленні греків виглядали як люди, мали людські бажання, думки, почуття, навіть людські вади і недоліки. Вони суворо карали тих, хто намагався наблизитися до них за красою, розумом і могутністю. Особливе місце займає міф про титана Прометея – захисника людей від свавілля богів. Прометей викрав з Олімпу вогонь і передав його людям, за що Зевс прикував його до скелі і прирік на вічні муки.

Крім міфів про богів, існували легенди про героїв, найулюбленішим з яких був Геракл, що здійснив дванадцять великих подвигів.
Презентація на тему: боги давньої Греції
Міфи і легенди про богів та героїв складалися в цикли.

Саме в античній культурі наука вперше в людській історії виділяється в самостійну сферу, і можна говорити не просто про накопичення наукових знань (що перебували в руках жерців), а про розвиток професійної науки.

Особливе значення має антична філософія. У Стародавній Греції зароджується філософія як наукова теорія, розвивається система понять, ставляться і отримують своє оригінальне розв'язання основні філософські проблеми. Однією з найважливіших рис давньогрецької філософії є космологізм – розробка питань про походження Всесвіту, про природу людини.

Першим грецьким філософом, астрономом і математиком традиція вважає Фалеса Мілетського. Його ім'я починає список “семи мудреців”, йому приписують багато відомих висловів: “Пізнай самого себе”, “Сильніша за все необхідність, бо вона має над всім владу”, “Наймудрішим є час, бо він все відкриває”. Першоосновою всього сущого Фалес вважав воду – “розумну і божественну”.

Фалес стоїть біля джерел деміфологізації світу: Зевса він вважав світовим розумом, богів – діючими в світі силами. Фалес став засновником стихійно–матеріалістичної школи філософії.

До матеріалістичної традиції належить атомістична концепція будови світу Демокріта (від “атомос” – неподільний). В становленні діалектики важливу роль відіграв Геракліт, у постановці і глибокій розробці соціально-етичних проблем – Сократ. Його учень Платон став основоположником філософської школи об'єктивного ідеалізму, одним з найвпливовіших філософів усіх часів. Арістотель, найзнаменитіший з енциклопедичних розумів в історії людства, в своєму вченні спробував з'єднати сильні сторони поглядів Демокріта і Платона.

Історична наука Стародавньої Греції передусім асоціюється з ім'ям Геродота. Він багато подорожував: відвідав Малу Азію, Єгипет, Фінікію, різні міста балканської Греції, узбережжя Північного Причорномор’я. Головна праця Геродота – “Історія”, присвячена найважливішій політичній події грецької історії – греко-перським війнам. Незважаючи на те, що “Історія” не завжди відрізняється цілісністю і науковістю, факти, які наводяться в ній, переважно достовірні. Праця Геродота має велике значення для вивчення минулого народів, які жили на території сучасної України. Саме Геродоту належить перший в античній літературі опис життя і побуту скіфів.

Досить рано почали узагальнюватися медичні знання. Верховним покровителем медицини, богом–цілителем вважався один з олімпійських богів – Аполлон. Богом власне медицини став Асклепій, причому багато вчених зараз вважають, що у цього міфологічного персонажа був історичний прототип, реальний майстерний лікар. У Греції склалося декілька наукових медичних шкіл, найзнаменитіші – Кнідська (місто Кнід) і Коська (острів Кос). Представником останньої був Гіппократ, який жив у класичну епоху. Його ідеї про причини хвороб, про чотири темпераменти, про роль прогнозу при лікуванні, про морально-етичні вимоги до лікаря справили винятковий вплив на подальший розвиток медицини. Клятва Гіппократа і сьогодні є моральним кодексом лікарів усього світу.




Епохою успішного розвитку науки був еллінізм. Для цього етапу характерна поява наукових центрів, особливо в еліністичних державах на Сході. Найбільшим науковим центром елліністичного світу була Александрія Єгипетська з її Мусейоном (“Дім Муз”) і бібліотекою, яка нараховувала більше півмільйона книг. Сюди приїжджали працювати видатні вчені, поети, художники з усього Середземномор'я.

Синтезом накопичених на той час математичних знань можна вважати працю “Елементи” (або “Начала”) Евкліда, який жив в Александрії. З ім'ям Архімеда із міста Сіракузи пов'язане відкриття одного з основних законів гідростатики, початок лічби нескінченно великих і малих величин, ряд важливих технічних винаходів.

Походження театру пов'язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса. Учасники ритуальних процесій зображали почет Діоніса, одягали козячі шкури, співали і танцювали (слово “трагедія” в перекладі з грецького – “пісня козлів”). Про історичне коріння театру свідчить обов'язкова участь у давньогрецьких трагедіях хору, з яким спочатку вів діалоги один актор, пізніше кількість акторів збільшилася до трьох. Поєднання з літературною традицією в класичну епоху перетворило театр з релігійних, народних вистав на самостійний вид мистецтва.

Починаючи з V ст. до н. е. театр стає засобом ідейно-виховного впливу на греків.

Найуславленішими драматургами є трагіки Есхіл, Софокл і Евріпід. На превеликий жаль, більшість драматичних творів втрачено. Повністю збереглося лише сім п'єс Есхіла (написав 90 п'єс, 13 разів перемагав у драматургічних змаганнях), сім – Софокла (написано 123 трагедії, з них перемогли – 24), трохи більше – 17 – Евріпіда (108 п'єс, 4 перемоги) Майстром комедії заслужено вважається Арістофан (“Хмари”, “Оси”, “Жаби”).


З міфологією пов'язаний дуже ранній початок давньогрецької літературної традиції. Так, у Стародавній Греції вершини поет
ичної творчості були досягнуті набагато раніше, ніж склалися класична наука, освіта і мистецтво.

Приблизно у VIII ст. до н.е. Гомер склав свої епічні поеми “Іліаду” й “Одіссею”. Поеми пов'язані з народним героїчним епосом, присвяченим Троянській війні, в якому переплелися і історичні події, і фантастичні сюжети.

Продовжив епічну традицію Гомера Гесіод. У поемі “Теогонія” він виклав міфологічні уявлення про походження богів і будову світу. У “Трудах і днях” уперше ввів в епічну поему особисті оцінки, опис обставин власного життя.

Надалі в Греції набрала розвитку лірична поезія. Відомі імена Алкея, Тіртея, Архілоха, поетеси Сапфо (сапфічна строфа – особливий віршований розмір), Анакреонта (анакреонтика – лірика, що оспівує радість життя і мирські насолоди).

Улюбленим видом мистецтва еллінів була скульптура. Статуї богів ставилися в храмах і на міських майданах, споруджувалися переможцям Олімпійських ігор і великим драматургам. Археологами знайдено десятки дуже схожих одна на одну архаїчних статуй двох типів: так звані куроси – статуї оголених юнаків і кори – жіночі статуї.

Сучасниками були великі майстри Фідій, Мірон, Поліклет.

Фідія називали “творцем богів”. До нас його головні роботи не дійшли, судити про них ми можемо лише із захоплених описів та посередніх копій. Статуя Зевса, облицьована золотом і слоновою кісткою, в головному храмі Зевса в Олімпії була віднесена сучасниками до семи чудес світу. Він же створив видатні барельєфи і скульптури Парфенона, в тому числі головну статую – Афіни Парфенос (Афіни-Діви).

Мірон досяг висот у прагненні передати в скульптурному зображенні рух людини. У його знаменитому “Дискоболі” вперше в мистецтві вирішено завдання передачі моменту переходу від одного руху до іншого, подолано статичність.

Поліклету належить цикл статуй атлетів – переможців Олімпійських ігор. Найбільш знаменита фігура – “Доріфор” (юнак зі списом). Поліклет теоретично узагальнив досвід своєї майстерності в трактаті “Канон”.

Найславетнішим творцем жіночих скульптурних образів був Пракситель. Його “Афродіта Кнідська” має безліч наслідувань. До цієї традиції належить і знаменита “Афродіта Мілоська” невідомого майстра. Пропорційність класичних скульптур стала зразком для майстрів багатьох епох.

Культовим та архітектурно–композиційним ядром міста був храм, який будувався на вершині акрополя – високої й укріпленої частини міста.

Елліни виробили абсолютно інший, ніж давньосхідні цивілізації, тип храму – відкритий, світлий. Він прославляв людину, а не викликав страх. Класичний грецький храм був прямокутним у плані, з усіх боків оточеним колонадою. Характерною рисою грецької архітектури є чистота і єдність стилю. Було вироблено три основних архітектурних ордери (“ордер” – у перекладі з грецького “порядок”) – вони розрізнюються типами колон і перекриттів, пропорціями, декоративною прикрасою. Дорійський та іонічний стилі виникли в полісний період. Найошатніший – корінфський ордер – з'явився у часи еллінізму.

Найбільш довершеним архітектурним ансамблем класичної Греції є афінський Акрополь. Він був споруджений у другій половині V ст. до н.е., у період найбільшої могутності Афін. Скеля Акрополя, яка на 150 м височить над рівнем моря, здавна була фортецею, а потім місцем розташування головних культових споруд. Однак під час нападу персів храми зазнали руйнування. Після перемоги Перікл став ініціатором грандіозної реконструкції Акрополя. Роботами керував друг Перікла – видатний скульптор Фідій. Характерна риса комплексу – надзвичайна гармонійність, яка пояснюється єдністю задуму і швидкістю будівництва (близько 40 років). Парадний вхід до Акрополя – Пропілеї – зведено архітектором Мнесіклом.

Головний храм Акрополя – біломармуровий Парфенон – храм Афіни Парфенос. Його архітектори Іктін і Каллікрат задумали і спроектували будівлю настільки пропорційно, що вона, безумовно, виділяється як найвеличніша споруда. У старовину в центрі Акрополя на постаменті в золотому обладунку вивищувалася грандіозна фігура Афіни Паллади (Афіни Воїтельки) роботи Фідія.

Живописні твори (фрески, картини) майже не збереглися, але судити про їх рівень дає можливість чудовий вазовий живопис. З удосконаленням керамічної технології зростав і художній рівень: для архаїки характерний так званий чорнофігурний стиль зображення (малювалися темні фігури на світлому фоні), у класичну епоху з'явився червонофігурний стиль, який зробив зображення більш реалістичними.